Warning: in_array() expects parameter 2 to be array, null given in include() (line 295 of /var/www/vhosts/mmi.fem.sumdu.edu.ua/httpdocs/sites/all/themes/mmi/node-article.tpl.php).

Методологічні засади визначення інноваційних детермінант управління людським капіталом

Автори:
Ганімат Сафаров1, Мілянат Уразаєва1, Сабіна Садигова1
1. Азербайджанський державний університет нафти й промисловості (Азербайджанська Республіка)
Сторінки:
255 - 267
Мова оригіналу:
Англійська
Цитувати як:
Safarov, Q., Sadiqova, S., & Urazayeva, M. (2022). Methodological Approach to Identification of Innovative Determinants of Human Capital Management. Marketing and Management of Innovations, 2, 255-267. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.2-23
Отримано:
18.04.2022
Прийнято:
10.06.2022
Опубліковано:
30.06.2022


Анотація

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо питання ідентифікації сутнісних характеристик людського капіталу та виявлення основних кількісних індикаторів його оцінювання. У статті визначено еволюційні закономірності зміни підходів до трактування сутності людського капіталу. Основною метою дослідження є формування інтегрального показника оцінювання людського капіталу та виявлення найбільш релевантних інноваційних драйверів та інгібіторів його розвитку. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми оцінювання людського капіталу засвідчила, що існує значна варіація як національних підходів до вирішення поставленого завдання, так і їх наднаціональних аналогів. Враховуючи відсутність уніфікованого підходу до оцінювання людського капіталу, у статті запропоновано авторський підхід до вирішення поставленого завдання з використанням формули Фішберна та адитивної згортки. Релевантність відбору попередньо нормалізованих часткових індикаторів до інтегрального показника підтверджено на основі тесту альфа Кронбаха. Композитний індикатор оцінювання людського капіталу включає ряд показників, що мають соціальну, економічну та інституціональну природу. Враховуючи трансформацію усіх компонентів бізнес-середовища та національної економіки, обумовлених становлення Індустрії 4.0, актуальності набуває необхідність визначення саме інноваційних факторів розвитку людського капіталу. Для досягнення поставленого завдання буде сформовано вибірку потенційних драйверів та інгібіторів впливу на композитний індикатор оцінювання людського капіталу, що мають інноваційну природу. З метою реалізації поставленого завдання автором побудовано регресійну модель на панельних даних. Усі розрахунки проведено за допомогою програмного продукту Stata 12/SE. Результати моделювання показали, що більшість детермінант інноваційного розвитку не мають статистично значимого впливу на індекс людського капіталу, і навпаки. Тим не менш, індекс людського капіталу позитивно впливає на експорт інформаційно-комунікативних технологій, але негативно впливає на імпорт комп'ютерів, комунікацій та послуг, а також експорт високотехнологічних товарів. Водночас зростання індексу людського капіталу негативно впливає на зростання частки експорту комп’ютерів, комунікацій та послуг у структурі комерційного імпорту та високотехнологічного експорту. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними науковцям, органам державної влади та місцевого самоврядування, бізнес-структурам та підприємцям.


Ключові слова
людський капітал, інноваційні детермінанти, менеджмент, панельні дані, регресійне моделювання.


Посилання
  1. Barro, R. J. (1991). Economic growth in a cross section of countries. The quarterly journal of economics106(2), 407-443. [Google Scholar] [CrossRef]
  2. Borensztein, E., De Gregorio, J., & Lee, J. W. (1998). How does foreign direct investment affect economic growth?. Journal of international Economics45(1), 115-135. [Google Scholar] [CrossRef]
  3. Caragliu , A., del Bo, C., & Nijkamp, P. (2011). Smart cities in Europe. Journal of Urban Technology, 18 (2), 65-82. [Google Scholar]
  4. Chang, E. C., & Wu, W. C. (2022). Autocracy and human capital. World Development157, 105929. [Google Scholar] [CrossRef]
  5. Davidsson, P., & Honig, B. (2003). The role of social and human capital among nascent entrepreneurs. Journal of business venturing18(3), 301-331. [Google Scholar] [CrossRef]
  6. Galor, O., & Zeira, J. (1993). Income distribution and macroeconomics. The review of economic studies60(1), 35-52. [Google Scholar] [CrossRef]
  7. Gómez-Valenzuela, V. (2022). Intellectual capital factors at work in Dominican firms: understanding their influence. Journal of Innovation and Entrepreneurship11(1), 1-24. [Google Scholar] [CrossRef]
  8. Lepak, D. P., & Snell, S. A. (1999). The human resource architecture: Toward a theory of human capital allocation and development. Academy of management review24(1), 31-48. [Google Scholar] [CrossRef]
  9. Lucas Jr, R. E. (1988). On the mechanics of economic development. Journal of monetary economics22(1), 3-42. [Google Scholar]
  10. Mathers, C. D., & Loncar, D. (2006). Projections of global mortality and burden of disease from 2002 to 2030. PLoS medicine3(11), e442. [Google Scholar] [CrossRef]
  11. Montanaro, B., Cavallo, A., Giudici, G., & Ghezzi, A. (2021). Determinants of the exit value in European venture capital-backed technology startups. Competitiveness Review: An International Business Journal incorporating Journal of Global Competitiveness32(7), 62-84. [Google Scholar]
  12. OECD (2001). The Well-being of Nations. The Role Of Human And Social Capital. Retrieved from [Link]
  13. Piao, X., & Managi, S. (2022). Evaluation of employee occupational stress by estimating the loss of human capital in Japan. BMC public health22(1), 1-11. [Google Scholar] [CrossRef]
  14. Romer, P. M. (1990). Endogenous technological change. Journal of political Economy98(5, Part 2), S71-S102. [Google Scholar]
  15. Scopus (2022). Retrieved from [Link]
  16. Shonkoff, J. P., Garner, A. S., Committee on Psychosocial Aspects of Child and Family Health, Committee on Early Childhood, Adoption, and Dependent Care, and Section on Developmental and Behavioral Pediatrics, Siegel, B. S., Dobbins, M. I., Earls, M. F., ... & Wood, D. L. (2012). The lifelong effects of early childhood adversity and toxic stress. Pediatrics129(1), e232-e246. [Google Scholar]
  17. UNECE (2016). Guide on Measuring Human Capital. Retrieved from [Link]
  18. van den Heuvel, M., Ryckebusch, J., Schoors, K., & Roukny, T. (2022). Financial wealth and early income mobility. Humanities & Social Sciences Communications9(1). [Google Scholar] [CrossRef]
  19. Westoby , A. (1947). The correlation between education and earnings - a comment. Higher Education Quarterly, 1 (4), 463-468. [CrossRef]
  20. World Bank DataBank (2022) Retrieved from [Link]
  21. Zhang, Y., Zhao, G., & Gu, H. (2022). Investing in health capital: Does medical insurance matter?. Research in International Business and Finance61, 101661. [Google Scholar] [CrossRef]