Warning: in_array() expects parameter 2 to be array, null given in include() (line 295 of /var/www/vhosts/mmi.fem.sumdu.edu.ua/httpdocs/sites/all/themes/mmi/node-article.tpl.php).

Управління бізнес-інноваціями: систематизація наукового доробку у сфері формування лідерських компетенцій

Автори:
Сема Алімоглу Озкан1, Кадір Ардич2
1. Університет Сакар'ї, GSB (Туреччина)
2. Університет Манас (Киргизстан)
Сторінки:
184 - 197
Мова оригіналу:
Англійська
Цитувати як:
Ozkan, S. A., & Ardic, K. (2022). Business Innovation Management: a General Overview to Virtuous Leadership. Marketing and Management of Innovations, 2, 184-197. https://doi.org/10.21272/mmi.2022.2-17
Отримано:
01.04.2022
Прийнято:
09.06.2022
Опубліковано:
30.06.2022


Анотація

Фактори лідерства та компетенцій, що його формують постійно досліджуються науковою спільнотою, що тим самим підтверджує актуальність вивчення даної тематики. Авторами наголошено, що у широкому сенсі лідерство формує поведінку співробітників і сприяє процесам досягнення загальних цілей і завдань організації. У сучасному інноваційному та швидко мінливому світі практичне та якісне лідерство є важливою темою для вивчення. Ефективне та зразкове лідерство, також відоме як позитивне лідерство, мотивує неефективних співробітників, розвиває їхні компетенції, нівелює негативне ставлення, підвищує ефективність управління стресом та елімінує вигорання. Позитивна психологія – це нова сфера знань про організаційну поведінку. Позитивне лідерство в значній мірі залежить від характеру особистості та загальноприйнятих чеснот. Чесноти, які є джерелом добробуту, формують мислення та поведінку особистості, які проявляються як принципи ділової етики у бізнес-середовищі. Чесноти відіграють впливову та життєво важливу роль у різних стилях лідерства, таких як етичне, духовне та трансформаційне лідерство. З іншого боку, ці стилі лідерства не в повному обсязі визначають основні характеристики доброчесного лідера. У цьому напрямку за останнє десятиліття розроблено численні теорії та моделі доброчесного лідерства, які визначають незмінність та доцільність врахування чеснот. Огляд попередніх досліджень виявив прогалину в літературі про доброчесне лідерство. Проблема цього дослідження полягає в тому, що доброчесне лідерство розглядалося в основному з точки зору етики. Це дослідження має на меті сформувати теоретико-методологічний базис доброчесного лідерства на основі результатів узагальнення наукового доробку у цій сфері. У статті використано такі методи дослідження як наукової абстракції та узагальнення. Авторами систематизовано підходи до трактування поняття доброчесне лідерство. Узагальнено теорії і моделі доброчесного лідерства, підходи до класифікації, а також представлено теорії лідерства, що відображають специфіку врахування чеснот.


Ключові слова
сильні сторони характеру, позитивне лідерство, позитивна психологія, доброчесне лідерство, чеснота.


Посилання
  1. Aguiling, M. A. H., & Racelis, A. (2021). Virtuous Leadership for the New Normal: Identifying Leadership Virtues in a Philippine Leadership Program. Phiiippine Academy Of Management E-Journal 4(1),23-34. [Google Scholar]
  2. Alparslan, A. M., & Yastıoglu, S. (2018). Mutlu Calısanlar İcin Oncelikli YOnetici Erdemleri: Bir Saha Arastırması. Journal of Administrative Sciences/Yonetim Bilimleri Dergisi, 16(32). [Google Scholar]
  3. Atar, B., & Sener, E. (2021). Calısma Hayatında Ahlâk ve Etik Uzerine Bibliyometrik Bir COzumleme.Aksaray Universitesi İktisadi Ve İdaribilimler Fakultesi Dergisi, 13(1), 29-42. [Google Scholar]
  4. Barker, C. & Coy, R. (2003). The 7 Heavenly Virtues of Leadership, Management Today Series, McGraw-Hill, Sydney. [Google Scholar]
  5. Bass, B. M., & Avolio, B. J. (1993). Transformational leadership: A response to critiques. In M. M. Chemers & R. Ayman (Eds.), Leadership theory and research: Perspectives and directions (49–80). San Diego, CA: Academic Press [Google Scholar]
  6. Bass, B. M., & Riggio, R. E. (2006). Transformational leadership. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, Inc.[Google Scholar]
  7. Brown, M. E., & Treviño, L. K. (2006). Ethical leadership: A review and future directions. The Leadership Quarterly, 17(6), 595-616.[Google Scholar] [Cross Ref]
  8. Caldwell, C., Dixon, R. D., Floyd, L. A., Chaudoin, J., Post, J., & Cheokas, G. (2012). Transformative leadership: Achieving unparalleled excellence. Journal of Business Ethics, 109(2), 175-187.[Google Scholar] [Cross Ref]
  9. Caldwell, C., Hasan, Z. & Smith, S. (2015). Virtuous leadership – insights for the 21st century. Journal of Management Development, 34 (9,) 1-21. [Google Scholar] [Cross Ref]
  10. Cameron, K. (2011). Responsible leadership as virtuous leadership. Journal of Business Ethics, 98(1), 25-35. [Google Scholar] [Cross Ref]
  11. Cameron, K. (2012). Positive leadership: Strategies for extraordinary performance. Berrett-Koehler Publishers. [Google Scholar]
  12. Caprara, G. V. & Cervone, D. (2003). A Conception of Personality for a Psychology of Human Strengths: Personality as an Agentic, Self Regulating System. İcinde Aspinwall, L. G. ve Staudinger, U. M. (Eds.), A Psychology of Human Strenghts: Fundamental Questions and Future Directions for a Positive Psychology. 61-74. Washington: DC American Psychological Association.[Google Scholar] [Cross Ref]
  13. Carr, A. (2016). Pozitif Psikoloji: Mutlulugun ve İnsanın Guclu YOnlerinin Bilimi.İstanbul: Kaknus Yayınları.[Google Scholar]
  14. Ciulla, J. B.(1999). The Importance of Leadership in Shaping Business Values. Long Range Planning 32(2), 166-172. [Google Scholar] [Cross Ref]
  15. Clark, T. R. (2018). Liderlik ve karakter . (Cev. S. Bursa). Arıtan Yayınevi.
  16. Conger, J. A. (1999). Charismatic and transformational leadership in organisations: An insider's perspective on these developing streams of research. The Leadership Quarterly, 10(2), 145–179. [Google Scholar] [Cross Ref]
  17. Crossan, M., Mazutis, D. & Seijts, G.(2013). In Search of Virtue: The Role of Virtues, Values and Character Strengths in Ethical Decision Making. J Bus Ethics, 113, 567–581. [Google Scholar] [CrossRef]
  18. Del Baldo, M. (2016). An ethical and virtues-based model of leadership for a good governance insights and reflections between theory and practice. 85- 107, New York: Nova Science Publishers. [Google Scholar]
  19. Demuijnck, G. (2014). Universal Values and Virtues in Management Versus CrossCultural Moral Relativism: An Educational Strategy to Clear the Ground for Business Ethics. J Bus Ethics,128:817–835. [Google Scholar] [CrossRef]
  20. Dincer, O. (2018). Siyasetnameleri Yeniden Okumak: Bir YOnetim Bilimci GOzuyle Geleneksel Siyasi Dusunce. İstanbul: Klasik Yayınları. [Google Scholar]
  21. Eksili, N. (2019). Pozitif Liderlik Modeli. Phd. Thesis.Department of Business Administiration, Burdur,Turkey. [Google Scholar]
  22. Flynn, G. (2008). The virtuous manager: A vision for leadership in business. Journal of Business Ethics, 78(3), 359-372. [Google Scholar] [CrossRef]
  23. Fredrickson, B. L. (2001). The role of positive emotions in positive psychology. The broaden-and-build theory of positive emotions. American Psychologist, 56(3), 218–226.[Google Scholar] [CrossRef]
  24. Fry, L. W. (2003). Toward a theory of spiritual leadership. The Leadership Quarterly, 14, 693−727. [Google Scholar] [Cross Ref]
  25. Gable, S. L.& Haidt, J. (2005). What (and why) is positive psychology? Review of General Psychology, 9,103–110. [Google Scholar] [CrossRef]
  26. Gedik, Y. (2020). DOnusumsel ve İslemsel liderlik. Uluslararası Liderlik Calısmaları Dergisi: Kuram ve Uygulama, 3(2),19-34. [Google Scholar]
  27. Grimani, A. & Gotsis, G. (2020). Fostering inclusive organisations through virtuous leadership.In: Marques, Joan (ed.),The Routledge companion to inclusive leadership, 78-98, New York and London: Taylor and Francis. [Google Scholar]
  28. Hackett, R. D., & Wang, G. (2012). «Virtues and leadership: An integrating conceptual framework founded in Aristotelian and Confucian perspectives on virtues». Management Decision, 50(5), 868–899. [Google Scholar] [CrossRef]
  29. Hannah, S. T., Lester, P. B., & Vogelgesang, G. R. (2005). Moral leadership: Explicating the moral component of authentic leadership. Authentic leadership theory and practice: Origins, effects and development3, 43-81. [Google Scholar]
  30. Havard, A. (2007). Virtuous leadership: An agenda for personal excellence. Scepter Publishers. [Google Scholar]
  31. Hefferon, K. & Boniwell, I. (2018). Pozitif Psikoloji:Kuram, Arastırma ve Uygulamalar. (Cev. Doc.Dr. Tayfun Dogan).Ankara:Nobel Akademik Yayıncılık. [Google Scholar]
  32. Hendriks, M., Burger, M., Rijsenbilt, A., Pleeging, E., & Commandeur, H. (2020). Virtuous leadership: a source of employee well-being and trust. Management Research Review. [Google Scholar]
  33. Howell, J. M., & Avolio, B. J. (1992). The ethics of charismatic leadership: Submission or liberation. Academy of Management Executive, 6, 43−54. [Google Scholar] [Cross Ref]
  34. Kabakcı, O. F. (2013). Karakter Gucleri Acısından Pozitif Genclik Gelisimin İncelenmesi. (Doktora Tezi).Hacettepe Universitesi Sosyal Bilimler Enstitusu:Ankara. [Google Scholar]
  35. Karısman, S. (2010). Erzurumlu İbrahim Hakkı ve Adam Smith: Marifet ve Zenginlik Arasında İki Dusunce İki Dunya. İstanbul: Otuken Yayınları. [Google Scholar]
  36. Keles, H. N. (2011). Pozitif Psikolojik Sermaye: Tanımı, Bilesenleri Ve Orgut YOnetimine Etkileri. Organizasyon ve YOnetim Bilimleri Dergisi,3(2), 1309 -8039. [Google Scholar]
  37. Li, C. (2009). Where does Confucian virtuous leadership stand? Philosophy East and West, 59(4), 531-536. [Google Scholar] [CrossRef]
  38. Linley, P. A., & Joseph, S. (2004). Toward a theoretical foundation for positive psychology in practice. In P. A. Linley & S. Joseph (Eds), Positive psychology in practice, 713–731, Hoboken, NJ: Wiley. [Google Scholar]
  39. Manz, C. C., Manz, K. P., Adams, S. B., & Shipper, F. (2011). Sustainable performance with values‐based shared leadership: a case study of a virtuous organisation. Canadian Journal of Administrative Sciences/Revue Canadienne des Sciences de l'Administration28(3), 284-296. [Google Scholar] [CrossRef]
  40. Mele, D. (2005). Ethical education in accounting: Integrating rules, values and virtues. Journal of Business Ethics57(1), 97-109. [Google Scholar] [CrossRef]
  41. Menguloglu, M. A., & Serinkan, C. (2021). Ahlâki Liderlik ve Bir Yansıması Olan Erdemli Liderlik. Uluslararası Akademik Fikir Arastırma Dergisi, 13(27), 23-30. [Google Scholar]
  42. Mumford, M. D., & Yitzhak, F. (2014). Give them what they want or give them what they need? Ideology in the study of leadership. Journal of Organizational Behavior, 35, 622–634. [Google Scholar] [CrossRef]
  43. Myers, D. G. (2000). The funds, friends, and faith of happy people. American Psychologist, 55(1), 56- 67.[Google Scholar] [CrossRef]
  44. Newstead, T. P., Macklin, R., Dawkins, S., & Martin, A. (2018). What is virtue? Advancing the conceptualisation of virtue to inform positive organisational inquiry. Academy of Management Perspectives. [Google Scholar] [CrossRef]
  45. Newstead, T., Dawkins, S., Macklin, R. ve Martin, A. (2020). The virtues project: An approach to developing good leaders, Journal of Business Ethics, 167(1), 605-622. [Google Scholar] [CrossRef]
  46. Norrish, J., & Vella-Brodrick, D. (2009). Positive psychology and adolescents: Where are we now? Where to from here? Australian Psychologist, 44, 270–278. [Google Scholar] [CrossRef]
  47. Ozel, M. (2019). Makul YOnetici:Cagdas bir Futuvvetname. İstanbul:Albaraka Yayınları. [Google Scholar]
  48. Palanski, M. E., Cullen, K. L., Gentry, W. A., & Nichols, C. M. (2015). Virtuous leadership: Exploring the effects of leader courage and behavioral integrity on leader performance and image. Journal of Business Ethics132(2), 297-310. [Google Scholar] [CrossRef]
  49. Park, N., & Peterson, C. (2008). Positive psychology and character strengths: Application to strengths-based school counseling. Professional School Counseling, 12(2), 85-92. [Google Scholar] [CrossRef]
  50. Parris, D. L., & Welty Peachey, J. (2013). A systematic literature review of servant leadership theory in organisational contexts. Journal of Business Ethics, 113(3), 377– 393. [Google Scholar] [CrossRef]
  51. Pearce, W., Waldman, D. A., & Csikszentmihaly, M. (2006). Virtuous Leadership: A Theoretical Model and Research Agenda. Journal of Management. Spirituality & Religion, 3:1-2. [Google Scholar] [CrossRef]
  52. Peterson, C., & Seligman, M. (2004). Character strengths and virtues: A handbook and classification. Oxford: Oxford University Press. [Google Scholar]
  53. Polatcı, S. (2011). Psikolojik Sermayenin Performans Uzerindeki Etkisinde İs Aile Yayılımı Ve Psikolojik İyi Olusun Rolu. (Doktora Tezi). Erciyes Universitesi Sosyal Bilimler Enstitusu:Kayseri. [Google Scholar]
  54. Rhode, D. L. (2006). Moral leadership: The theory and practice of power, judgement and policy. Hoboken: John Wiley & Sons, Inc. [Google Scholar]
  55. Riggio, R. E., Zhu, W., Reina, C., & Maroosis, J. A. (2010). Virtue-based measurement of ethical leadership: The Leadership Virtues Questionnaire. Consulting Psychology Journal: Practice and Research62(4), 235. [Google Scholar] [CrossRef]
  56. Russell, R. F.(2001). The role of values in servant leadership. Leadership and Organization Development Journal, 22: 76-83. [Google Scholar] [CrossRef]
  57. Sarros, J. C., Cooper, B. K., & Hartican, A. M. (2006). Leadership and character. Leadership & Organization Development Journal, 27(8), 682-699. [Google Scholar] [CrossRef]
  58. Sashkin, M. (2004). Transformational leadership approaches: A review and synthesis. In J. Antonakis, A. T. Cianciolo, & R. J. Sternberg (Eds.), The nature of leadership (pp. 171–196). Thousand Oaks, CA: Sage.[Google Scholar]
  59. Seligman, M. E. P. (2002). Positive psychology, positive prevention, and positive therapy. C. R. Synder ve S. J. Lopez (Eds.), Handbook of positive psychology (s. 3– 9) icinde. Oxford University Press. [Google Scholar]
  60. Seligman, M. E. P., & Csikszentmihalyi, M. (2000). “Positive Psychology”, American Psychologist, 55 (1), 5–14. [Google Scholar] [CrossRef]
  61. Sener, E. (2018). Orgutsel Teoriden Orgutsel Davranısa Erdem. Ankara: Savas Yayınevi. [Google Scholar]
  62. Shamir, B., House, R. J., & Arthur, M. B. (1993). The motivational effects of charismatic leadership: A self-concept based theory. Organisation science, 4(4), 577-594. [Google Scholar] [CrossRef]
  63. Sheldon, K. M., & King, L. (2001). Why positive psychology is necessary.American Psychologist, 56, 216–217. [Google Scholar] [CrossRef]
  64. Slote, M. (1992). From Morality to Virtue. (Oxford University Press, New York). [Google Scholar]
  65. Steen, T. A., Kachorek, L. V., & Peterson, C. (2003). Character strengths among youth. Journal of Youth and Adolescence, 32(1), 5–16. [Google Scholar] [CrossRef]
  66. Taspinar, Y., & Eryesil, K. (2021). Erdemli liderlik algısının, birey-Orgut uyumu ve is tatminine etkisi. OPUS Uluslararası Toplum Arastırmaları Dergisi18(YOnetim ve Organizasyon Ozel Sayısı), 1-1. [Google Scholar] [CrossRef]
  67. Thun, B., & Kelloway, E. K. (2011). Virtuous leaders: Assessing character strengths in the workplace.Canadian Journal of Administrative Sciences, 28(3), 270-283. [Google Scholar] [CrossRef]
  68. Tumsek, A. (2004). Ahlak Kiram: Muhyi-i Gulseni.İstanbul: İnsan Yayınları.
  69. Turan, R. (2015). İbn Miskeveyh’de Erdem Kavramı Ve Temel Erdemler. Namık Kemal Universitesi İlahiyatFakultesi Dergisi, 1(2), 7-35. [Google Scholar]
  70. Tûsî, N. (2007). Ahlâk-ı Nâsırî (cev. A. Gafarov & Z. Sukurov). İstanbul: Litera Yayıncılık. [Google Scholar]
  71. Uslu, O. A. (2019). A general overview to leadership theories from a critical perspective. Marketing and Management of Innovations, 1, 161–172. [CrossRef]
  72. Van Dierendonck, D., & Nuijten, I. (2011). The servant leadership survey: Development and validation of a multidimensional measure. Journal of Business and Psychology, 26, 249- 267. [Google Scholar] [CrossRef]
  73. Wang, G., & Hackett, R. D. (2016). Conceptualisation and measurement of virtuous leadership: Doing well by doing good. Journal of Business Ethics137(2), 321-345. [Google Scholar] [CrossRef]
  74. Wang, G., & Hackett, R. D. (2020). Virtues-centered moral identity: An identity-based explanation of the functioning of virtuous leadership. The Leadership Quarterly, 31(5). (Google Scholar) [CrossRef]
  75. Yastıoglu, S. (2022). Erdemli Liderlik Modeli. Yayımlanmamıs Doktora Tezi. Sosyal Bilimler Enstitusu: Burdur.