Поводження споживачів із харчовими відходами: на прикладі окремих країн ЄС

Автори:
Крістіна Бечарова, Людмила Нагйова1, Нада Газучова2, Яна Ставкова2
1. Словацький сільськогосподарський університет в Нітрі (Словаччина)
2. Університет Менделя в Брно (Чехія)
Сторінки:
264 - 275
Мова оригіналу:
Англійська
Цитувати як:
Becarova, K., Nagyova, L., Hazuchova, N., & Stavkova, J. (2021). Consumer Approach to the Food Waste in Selected EU Countries. Marketing and Management of Innovations, 3, 264-275. http://doi.org/10.21272/mmi.2021.3-22
Отримано:
01.06.2021
Прийнято:
29.08.2021
Опубліковано:
13.09.2021


Анотація

У рамках даної статті висвітлено особливості впливу споживчої поведінки на утворення харчових відходів. Зважаючи на відсутність загального підходу та методології до контролю кількості харчових відходів, у статті розглянуто фактори-впливу на поведінку споживачів при купівлі харчових продуктів та поводження з ними після придбання. Емпіричний аналіз базується на даних опитування респондентів, які проживають у Нідерландах та Словаччині. У статті наголошено, що природні, культурні та соціально-економічні відмінності досліджуваних країн, попри їх належність до ЄС, впливають на споживачів та їх поведінку із харчовими відходами. Емпіричне дослідження проведено з використанням інструментарію кластерного аналізу. Отримані результати засвідчили, що частота здійснення невеликих покупок не відрізняється між споживачами досліджуваних країн. До того, ціновий фактор не впливає на їх рішення щодо купівлі харчових продуктів. Встановлено, що у Нідерландах 46% респондентів роблять покупки на суму понад 20 євро один-два рази на тиждень. При цьому у Словаччині цей показник є нижчим, тоді як утворення харчових відходів – вищим. Обгрунтовано, що однією з головних причин утворення харчових відходів є їх неправильне зберігання. За результатами аналізу, споживачів було розділено на п’ять кластерів залежно від їх поводження із харчовими відходами. Таким чином, у Нідерландах це є домогосподарки зі свідомим ставленням; молоді жінки, які марнують харчові продукти; сім’ї з дітьми, які нейтрально відносяться до харчових відходів; студенти з великих міст та молоді неодружені працівники, які незацікавлені у питаннях поводження з харчовими відходами. У Словаччині це є молоді жінки, що марнують харчові продукти; споживачі, частково самозабезпечені; незацікавлені неодружені споживачі; свідомі та відповідальні у питаннях поводження з харчовими відходами. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що розуміння відмінностей у споживчій поведінці дозволяють сформувати ефективну політику для скорочення харчових відходів та боротьби з негативними наслідками для навколишнього середовища.


Ключові слова
поведінка споживачів, причини утворення відходів, фактори споживчої поведінки, сегментація


Посилання
  1. Akhtar, P. (2019). Drivers of Green Supply Chain Initiatives and their Impact on Economic Performance of Firms: Evidence from Pakistan’s Manufacturing Sector. Journal of Competitiveness, 11(2), 5–18. [CrossRef]
  2. Aramyan, L., & Valeva, N. (2016). The Netherlands – Country Report on NationalFoodWastePolicy. Retrieved from [Link]
  3. Bandara, W. W. M. C. (2014). Consumer decision-making styles and local brand biasness: Exploration in the Czech Republic. Journal of Competitiveness, 6(1), 3-17. [CrossRef]
  4. Blichfeldt, B. S., Mikkelsen, M. & Gram, M. (2015). When it Stops Being Food: The Edibility, Ideology, Procrastination, Objectification and Internalization of Household Food Waste. Food, Culture& Society: International Journal of Multidisciplinary Research, 18(1), 89-105. [CrossRef]
  5. Bonaccorsi, G. (2015). Food and human behaviour: consumption, waste and sustainability. Journal of public health research, 4(2). [Google Scholar] [CrossRef]
  6. Borma, A. (2017). Food waste–a global problem. SEA–Practical Application of Science, (15), 353-362. [Google Scholar]
  7. Dou, Z., Ferguson, J. D., Galligan, D. T., Kelly, A. M., Finn, S. M., & Giegengack, R. (2016). Assessing US food wastage and opportunities for reduction. Global Food Security, 8, 19-26. [Google Scholar] [CrossRef]
  8. European Commission. (2010). EuropeanWasteClassificationforStatistics (EWC-Stat) Version 4(2010).Retrieved from [Link]
  9. European Court of Auditors. (2016). CombatingFoodWaste: anopportunityforthe EU to improvetheresource-efficiencyofthefoodsupplychain. Special Report. Retrieved from [Link]
  10. EUROSTAT. (2015). Food waste data set for EU-28 New Estimates and EnvironmentalImpact. Retrieved from [Link]
  11. EUROSTAT. (2019a). Glossary: Classificationofindividualconsumption by purpose (COICOP). Retrieved from [Link]
  12. EUROSTAT. (2019b). Generation of waste by wastecategory, hazard ousness and NACERev. 2 activity. Retrieved from [Link]
  13. FAO. (2014). Technical Platform on the Measurement and Reduction of Food Loss and Waste. Retrieved from [Link]
  14. FAO. (2017). Technical Platform on the Measurement and Reduction of Food Loss and Waste: Food Waste. Retrieved from [Link]
  15. Fogarassy, C., Nguyen, H. H., Olah, J., & Popp, J. (2018). Transition management applications to accelerate sustainable food consumption – comparative analysis between Switzerland and Hungary. Journal of International Studies, 11(3), 31-43. [Google Scholar]
  16. Government Office of the Slovak Republic. (2016). Partnership Agreement of the SR for the years 2014-2020. Retrieved from [Link]
  17. Kardes, F. R., Cronley, M. L. ,&Cline, T. W. (2015). Consumer behavior. 2nd edition. Stamford, CT, USA: CengageLearning. [Link]
  18. Khan Ajaz, K., Çera, G., & Nétek, V. (2019). Perception of the Selected Business Environment Aspects by Service Firms. Journal of Tourism and Services, 10(19), 111-127. [CrossRef]
  19. Kinderis, R. (2019). Identification of Business Model Complementarity and the Factors that Determine it in the Klaipeda City Incoming Tourism. Journal of Tourism and Services, 10(19): 93-110. [CrossRef]
  20. OECD. (2017). Makingthe Slovak Republic a more resourceefficienteconomy country study OECD environment policy paper no. 7. Retrieved from [Link]
  21. Office of the government of the SR. (2016). Operačný program potravinovej a zakladnejmaterialnejpomoci: Retrieved from [Link]
  22. Parfitt, J., Barthel, M. & Macnaughton, S. (2010). Food waste within food supply chains: quantification and potential for change to 2050. [CrossRef]
  23. Parizeau, K., von Massow, M. & Martin, R. (2015). Household-level dynamics of food waste production and related beliefs, attitudes, and behaviours in Guelph, Ontario. Wastemanagement, 35, 207-217. [CrossRef]
  24. Parry, A. P. (2015). Preventing Food Waste: Case Studies of Japan and the United Kingdom. Paris: OECD Publishing. [Google Scholar] [CrossRef]
  25. Parry, A., James, K., & LeRoux, S. (2015). Strategies to achieve economic and environmental gains by reducing food waste. Retrieved from [Link]
  26. Persson, K. (2019). Confident millennials: Differences in consumer confidence across five generations. Economics & Sociology, 12(4), 257-333. [Google Scholar] [CrossRef]
  27. Pieters, J. (2019). Netherlands throws away 5 million kilos of food every day: Report 2019. Retrieved from [Link]
  28. Polovka, M,. & Nouzovska, Z. (2017). Trendy v potravinarstve. [Link]
  29. Popp, J., Balogh, P., Olah, J., Kot, S., Harangi Rakos, M., & Lengyel, P. (2018). Social network analysis of scientific articles published by food policy. Sustainability, 10(3), 577. [Google Scholar] [Google Scholar]
  30. Priefer, C., Jörissen, J., & Bräutigam K. R. (2013). Technology options for feeding 10 billion people options for cutting food waste. Report prepared for STOA, the European Parliament Science and Technology Options Assessment Panel. InstituteforTechnologyAssessment and SystemsAnalysis (ITAS), KarlsruheInstituteofTechnology (KIT). Retrieved from [Link]
  31. Priefer, C., Jörissen, J., & Bräutigam, K. R. (2016). Food waste prevention in Europe–A cause-driven approach to identify the most relevant leverage points for action. Resources, Conservation and Recycling, 109, 155-165. [Google Scholar] [CrossRef]
  32. Qi, D., & Roe, B. E. (2016). Household food waste: Multivariate regression and principal components analyses of awareness and attitudes among US consumers. PloS one, 11(7), e0159250. [Google Scholar] [CrossRef]
  33. Quested, T., & Johnson, H. (2009). Household food and drink waste in the UK: A report containing quantification of the amount and types of household food and drink waste in the UK. Report Prepared by WRAP (Waste and Resources Action Programme), Banbury. [Google Scholar]
  34. Selzer, M., Glanz, R., & Schneider, F. (2009). Causes of food waste generation in households. na. [Google Scholar]
  35. Statistical office of the Slovak Republic. (2019). STATdat. Retrieved from [Link].
  36. Tucker, C. A., & Farrelly, T. (2016). Household food waste: the implications of consumer choice in food from purchase to disposal. Local Environment, 21(6), 682-706. [CrossRef]
  37. Usunier, J. C. (1998). International and cross-cultural management research. Sage. [Google Scholar]
  38. Van Dooren, C., Östergren, A., & Mensink, F. (2018). Consumer foodwaste: Factsheet.
  39. Visschers, V., Wickli, N,. & Siegrist, M. (2016). Sorting out food waste behaviour: A survey on the motivators and barriers of self-reportedamounts of food waste in households. Journal of Environmental Psychology, 45, 66-78. [CrossRef]
  40. Waarts, Y., Eppink, M., Oosterkamp, E., Hiller, S., van der Sluis, A., & Timmermans, T. (2011). Reducing food waste: Obstacles experienced in legislation and regulations, Wageningen: WUR, LEI Report 2011-059. [Google Scholar]
  41. Waste360 Staff. (2018). The Netherlands Announces National Program to Reduce Food Waste. Retrieved from [Link]
  42. Wrap, W. (2009). Household food and drink waste in the UK. Report Prepared by WRAP [Link]