Вплив національної культури на рівень екологічної ефективності: кейс для країн Перської затоки

Автори:
Хічем Дхілі1, Лассаад Бен Дхіаб1
1. Північний прикордонний університет в Арарі (Саудівська Аравія)
Сторінки:
304 - 311
Мова оригіналу:
Англійська
Цитувати як:
Dkhili, H., & Dhiab, L. B. (2021). The Impact of National Culture on Environmental Performance: Case for GSS Countries. Marketing and Management of Innovations, 1, 304-311. http://doi.org/10.21272/mmi.2021.1-23
Отримано:
10.02.2021
Прийнято:
07.03.2020
Опубліковано:
30.03.2021


Анотація

У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо взаємозв’язку між національною культурою та рівнем екологічної ефективності країн. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми екологічного розвитку країн засвідчила, що її національна культура розглядається науковою спільнотою як одна з ключових детермінант підвищення його рівня. Основною метою роботи є дослідження впливу детермінант національної культури на рівень екологічного розвитку країн. У роботі зазначено, що країнами Перської затоки приділяється особлива увага управлінню навколишнім природним середовищем та покращенню рівня його розвитку. Дослідження висунутої в роботі гіпотези про статистично значимий вплив детермінант національної культури на показники рівня екологічної розвитку країн в статті здійснено в наступній логічній послідовності: дослідження основних детермінант національної культури; побудова структурної моделі дослідження лінійного зв'язку між явними і латентними змінними. Об’єктом дослідження є компанії країн Перської затоки. За результатами емпіричного аналізу встановлено позитивний вплив національної культури на екологічну ефективність. Отримані результати засвідчили, що досліджувані змінні (віддалене управління, індивідуалізм, уникнення невизначеності, довгострокова орієнтація) є модераторами взаємозв'язку між національною культурою та рівнем екологічного розвитку країни. При цьому результати дослідження дають підстави стверджувати, що культура компаній у державах Перської затоки щодо віддаленого управління, індивідуалізму, маскулінності, уникнення невизначеності та довгострокової орієнтації мала позитивний вплив на екологічні показники. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для компаній держав Перської затоки та сприяють довгостроковій орієнтації на досягнення високого рівня екологічного розвитку країни з метою забезпечення її економічного зростання


Ключові слова
національна культура, екологічна ефективність, держави Перської затоки


Посилання
  1. Alt, E., & Spitzeck, H. (2016). Improving environmental performance through unit-level organizational citizenship behaviors for the environment: A capability perspective. Journal of environmental management, 182, 48-58. [Google Scholar] [CrossRef]
  2. Al-Tuwaijri, S. A., Christensen, T. E., & Hughes, K. (2004). The relations among environmental disclosure, environmental performance, and economic performance: a simultaneous equations approach. Accounting, Organizations and Society, 29(5-6), 447-471. [Google Scholar] [CrossRef]
  3. Böhringer, C., & Jochem, P. E. (2007). Measuring the immeasurable—A survey of sustainability indices. Ecological economics, 63(1), 1-8. [Google Scholar] [CrossRef]
  4. Branzei, O., Vertinsky, I., Takahashi, T., & Zhang, W. (2001). Corporate environmentalism across cultures: A comparative field study of Chinese and Japanese executives. International Journal of Cross Cultural Management, 1(3), 287-312. [Google Scholar] [CrossRef]
  5. Carrión-Flores, C. E., & Innes, R. (2010). Environmental innovation and environmental performance. Journal of Environmental Economics and Management, 59(1), 27-42. [Google Scholar] [CrossRef]
  6. Carroll, A. B. (1999). Corporate social responsibility: Evolution of a definitional construct. Business & society, 38(3), 268-295. [Google Scholar] [CrossRef]
  7. Chikalipah, S. (2017). Institutional environment and microfinance performance in Sub‐Saharan Africa. African Development Review, 29(1), 16-27. [Google Scholar] [CrossRef]
  8. Cho, C. H., Roberts, R. W., & Patten, D. M. (2010). The language of US corporate environmental disclosure. Accounting, Organizations and Society, 35(4), 431-443. [Google Scholar] [CrossRef]
  9. Distaso, A. (2007). Well-being and/or quality of life in EU countries through a multidimensional index of sustainability. Ecological Economics, 64(1), 163-180. [Google Scholar] [CrossRef]
  10. Hofstede, G., & Minkov, M. (2010). Long-versus short-term orientation: new perspectives. Asia Pacific business review, 16(4), 493-504. [Google Scholar] [CrossRef]
  11. Hur, W. M., & Kim, Y. (2017). How does culture improve consumer engagement in CSR initiatives? The mediating role of motivational attributions. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, 24(6), 620-633. [Google Scholar] [CrossRef]
  12. Husted, B. W. (2005). Culture and ecology: A cross-national study of the determinants of environmental sustainability. MIR: Management International Review, 349-371. [Google Scholar]
  13. Lenssen, G., Perrini, F., Tencati, A., Lacy, P., Ringov, D., & Zollo, M. (2007). The impact of national culture on corporate social performance. Corporate Governance: The international journal of business in society. [Google Scholar] [CrossRef]
  14. Morosini, P., Shane, S., & Singh, H. (1998). National cultural distance and cross-border acquisition performance. Journal of international business studies, 29(1), 137-158. [Google Scholar] [CrossRef]
  15. Parboteeah, K. P., Addae, H. M., & Cullen, J. B. (2012). Propensity to support sustainability initiatives: A cross-national model. Journal of business ethics, 105(3), 403-413.. [CrossRef]
  16. Park, H., Russell, C., & Lee, J. (2007). National culture and environmental sustainability: A cross-national analysis. Journal of Economics and Finance, 31(1), 104-121. [Google Scholar] [CrossRef]
  17. Peng, Y. S., & Lin, S. S. (2009). National Culture, Economic Development, Population Growth and Environmental Performance: The Mediating Role of Education. Journal of business ethics, 90(2), 203-219. [Google Scholar] [CrossRef]
  18. Reverte, C., Gomez-Melero, E., & Cegarra-Navarro, J. G. (2016). The influence of corporate social responsibility practices on organizational performance: evidence from Eco-Responsible Spanish firms. Journal of Cleaner Production, 112, 2870-2884. [Google Scholar] [CrossRef]
  19. Sprinkle, G. B., & Maines, L. A. (2010). The benefits and costs of corporate social responsibility. Business Horizons, 53(5), 445-453 [Google Scholar] [CrossRef]
  20. Vachon, D., Prairie, Y. T., & Cole, J. J. (2010). The relationship between near‐surface turbulence and gas transfer velocity in freshwater systems and its implications for floating chamber measurements of gas exchange. Limnology and oceanography, 55(4), 1723-1732. [Google Scholar] [CrossRef]
  21. Wang, M., Jie, F., & Abareshi, A. (2015). Evaluating logistics capability for mitigation of supply chain uncertainty and risk in the Australian courier firms. Asia Pacific Journal of Marketing and Logistics. [Google Scholar] [CrossRef]
  22. Wartick, S. L., & Cochran, P. L. (1985). The evolution of the corporate social performance model. Academy of management review, 10(4), 758-769. [Google Scholar] [CrossRef]