Інноваційні підходи до оцінювання конкурентоспроможності підприємств

Автори:
Наталія Тюхтенко1, Сергій Макаренко1, Наталія Олійник2, Едвін Португал3
1. Херсонський державний університет (Україна)
2. Херсонський національний технічний університет (Україна)
3. Державний університет штату Нью-Йорк в Потсдамі (США)
Сторінки:
278 - 289
Мова оригіналу:
Англійська
Цитувати як:
Tyukhtenko, N., Makarenko, S., Oliinyk, N., & Portugal, E. (2021). Innovative Approaches to Enterprise Competitiveness Assessment. Marketing and Management of Innovations, 1, 278-289. http://doi.org/10.21272/mmi.2021.1-21
Отримано:
17.01.2020
Прийнято:
05.12.2020
Опубліковано:
30.03.2021


Анотація

У статті систематизовано аргументи та контраргументи щодо оцінки конкурентоспроможності підприємства. Автори зазначили, що оцінка конкурентоспроможності підприємства є складним багатофакторним завданням, яке зводиться до виявлення найбільш значущих числових показників конкурентоспроможності та їх інтеграції. Встановлено, що при оцінці конкурентоспроможності підприємств застосовуються окремі коефіцієнти для аналізу виробничої діяльності, фінансового стану, ефективності капіталовкладень, тощо. Систематизація наукових напрацювань свідчить про те, що для оцінки конкурентоспроможності підприємств, більшість науковців використовують фінансові показники. Однак, незважаючи на нормальні фінансові показники, низка підприємств опинялися на межі банкрутства та ліквідації. Виходячи із зазначеного вище, головною метою дослідження є аналіз сучасних методологічних підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємств, враховуючи показники ефективності використання внутрішніх ресурсів, функціональні аспекти діяльності підприємства та сучасні умови функціонування суб’єкта господарювання на відповідному сегменті ринку. Методологія даного дослідження заснована на методі таксономічного аналізу з додатковим врахуванням питомої ваги впливу кожного з факторів на інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства. При визначенні питомої ваги впливу факторів було враховано експертні думки зовнішніх фахівців у галузі та рівень їх кваліфікаційних компетентностей. Результати розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності досліджуваного підприємства свідчать про суттєве зниження ефективності та конкурентоспроможності протягом 2015-2017 років порівняно до 2014 року. Враховуючи отримані результати, діяльність підприємства зазнала негативного впливу від втрати ринків постачання сировини та збуту продукції внаслідок анексії АР Крим та військових конфліктів на Сході України. При цьому запровадження безвізового режиму із країнами ЄС спричинило зростання коефіцієнту плинності кадрів та мало негативний вплив на ефективність залучення персоналу до виробничого процесу. У ході дослідження автори прийшли до висновку, що існування підприємства можна вважати об’єктивно обґрунтованим у випадку виробництва необхідних для суспільства товарів та використання ресурсів якісно та кількісно визначених суспільством межах. За результатами дослідження рекомендовано виділяти вісім рівнів конкурентоспроможності, враховуючи технологічне та ресурсне забезпечення, для проведення градації конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості.


Ключові слова
інновації, інтегральний показник, конкурентоспроможність, менеджмент, трудові ресурси.


Посилання
  1. Allen, J., & Zook, C. (2001). Profit from the core: a return to growth in turbulent times. Harvard Business School Press: Bain & company, Inc. [Google Scholar]
  2. Ivanova, A. S., Holionko, N. G., Tverdushka, T. B., Olejarz, T., & Yakymchuk, A. Y. (2019). The Strategic Management in Terms of an Enterprise’s Technological Development. Journal of Competitiveness, 11(4), 40. [Google Scholar] [CrossRef].
  3. Makarenko, S., Oliinyk, N., & Kazakova, T. (2018). Improving the method approach to the rating evaluation of employees as professional career development. Baltic Journal of Economic Studies, 4(5), 179-187. [Google Scholar] [CrossRef]
  4. Schalminova, A. S. (2000). Innovative business planning for the development of the priority industry: autoref. Thesis PhD in Economics. Kazan.
  5. Schumpeter, J. (2011). Theory of Economic Development: An Inquiry into Profits, Capital, Credit, Interest, and the Business Cycle. Kyiv: Publishing House of «Kyiv-Mohyla Academy».
  6. Szilágyi, G. A. (2017). Exploration Knowledge Sharing Networks Using Social Network Analysis Methods. Economics and Sociology, 10 (3), 179–191. https://doi.org/10.14254/2071-789X.2017/10-3/13.
  7. Taran, V.A. (1998). Competitiveness of enterprises: problems of modern policy and strategy in the field of quality. Machine builder , 2, 6–12. [Google Scholar]
  8. Tsai, K. H., & Wang, J. C. (2008). External technology acquisition and firm performance: A longitudinal study. Journal of Business Venturing, 23(1), 91-112. [Google Scholar] [CrossRef]
  9. Tsai, K. H., & Wang, J. C. (2009). External technology sourcing and innovation performance in LMT sectors: An analysis based on the Taiwanese Technological Innovation Survey. Research Policy, 38(3), 518-526. [Google Scholar] [CrossRef]
  10. Tyukhtenko, N. A., & Makarenko, S. M. (2016). Economic and mathematic models for staff planning at enterprises of all ownership forms. Actual problems of economics, 1(175), 435-442. [Google Scholar]
  11. Tyukhtenko, N. A., Makarenko, S. M., & Oliinyk, N. M. (2018). Increasing competitiveness of the enterprise by improving logistic strategy of distribution of production and supply of raw materials. Scientific bulletin of Polissia, 2(2 (14)), 56-63. [Google Scholar]
  12. Voronov, A. A. (2000). To the assessment of the competitiveness of engineering enterprises. Machine builder, 12, 27–29.
  13. Zakharchenko V.I. (1999). Assessment and analysis of the competitiveness of enterprises. Machine builder, 11, 13–17.
  14. Zemlickiene, V., Mačiulis, A., & Tvaronavičiene, M. (2017). Factors impacting the commercial potential of technologies: expert approach. Technological and Economic Development of Economy, 23(2), 410-427. [Google Scholar] [CrossRef]