Інновації у системі охоррони здоров’я: зміни на ринку праці внаслідок пандемії

Автори:
Беата Кадар1, Регіна Зсузанна Райхер2
1. Трансільванський угорський університет (Румунія)
2. Обудський університет (Угорщина)
Сторінки:
120 - 130
Мова оригіналу:
Англійська
Цитувати як:
Kadar, B., & Reicher, R. Zs. (2020). Innovations in Health Care Management: the Effect of the Pandemic on the Labour Market Change. Marketing and Management of Innovations, 4, 120-130. http://doi.org/10.21272/mmi.2020.4-09


Анотація

Пандемія COVID-19 мобілізувала наукову спільноту до дослідження питань економічних та соціальних наслідків її дії на глобальному рівні. Пандемії обумовила виникнення  незворотніх змін в політичній, економічній стабільності, а також структурних змін на ринку праці. Авторамо зазначено, що попри прийняті урядом Угорщини зусилля протидії економічному колапсу, пандемія значно трансформувала суспільний устрій. Так, низка експертів наголошують на неефективності прийнятих заходів. Суспільство було позбавлено соціальної комунікації, вільного пересування, що обмежило можливості туризму та відпочинку. Крім цього, значна частка населення втратила роботу. Економічні наслідки пандемії є незаперечними для угорського народу, так само як для італійців та французів, які серйозно постраждали від дії панлемії. Авторами довелено, що дві третини населення Угорщини не відчуває перебільшення зі сторони засобів масової інформації щодо тяжкості спалаху COVID-19. Метою статті є аналіз можливих напрямів фінансової підтримки економічих секторів, які найбільше постраждали від впливу пандемії, забезпечуючи повну безпеку громадян. З іншої сторони, на макроекономічному рівні постає питання щодо довгострокових наслідків впливу пандемії COVID-19, тобто яким чином країни зможуть подолати зростання безробіття та зміни в торгових відносинах між країнами. Підґрунтям дослідження стали результати анкетування лідерів студентських спілок та вчених чотирьох університетів. Вікова група респондентів – від 18 до 30 років. Метою опитування було визначення ставлення респондентів до економічних наслідків, спричинених пандемією. Методологія дисперсійного аналізу дозволила визначити, як різні соціальні групи, сгруповані за демографічними характеристиками та предметними сферами, сприймають економічні наслідки COVID-19. Емпіричні результати дослідження свідчать про наявність найбільших розбіжностей в ставленні респондентів до змін у способі життя та охорони здоров'я. Встановлено, що пандемія значно змінла умови праці (перехід від роботи в офісі до віддаленого робочого міссця), навчання у школах та закладах вищої освіти. У статті доведено, що найбільш значущі негативні тенденції очікуються на ринку праці. Таким чином, молоде покоління, яке нині навчається у закладах вищої освіти, стане одним із найбільших постраждалих від вірусу в довгостроковій перспективі.


Ключові слова
COVID 19, пандемія, економічний вплив, зміни тематики.


Посилання
  1. Allam, Z., & Jones, D. S. (2020, March). On the coronavirus (COVID-19) outbreak and the smart city network: universal data sharing standards coupled with artificial intelligence (AI) to benefit urban health monitoring and management. In Healthcare (Vol. 8, No. 1, p. 46). Multidisciplinary Digital Publishing Institute. [Google Scholar] [CrossRef]
  2. Baldwin, R. (2020). Introduction. 1–30 in Economics in the Time of COVID-19, edited by Richard Baldwin and Beatrice Weder di Mauro. London: Centre for Economic Policy Research.Retrieved from [Link]
  3. Baldwin, R., & Tomiura, E. (2020). Thinking ahead about the trade impact of COVID-19. Economics in the Time of COVID-19, 59. [Google Scholar]
  4. Correia, S., Luck, S., & Verner, E. (2020). Pandemics depress the economy, public health interventions do not: Evidence from the 1918 flu. Public Health Interventions do not: Evidence from the. SSRN Electronic Journal, 77–87 [Google Scholar] [CrossRef]
  5. COVID-19 Dashboard by the Center for Systems Science and Engineering (CSSE) at Johns Hopkins University (2020). Retrieved from [Link]
  6. Econ.ubbcluj.ro. (2020). Impactul pandemiei de coronavirus asupra economiei din România: date, analize și previziuni. Retrieved from [Link]
  7. Erdelystat.ro. (2020). A koronavírus Erdélyben felmérés: pesszimista gazdasagi és szocialis jövőkép. Retrieved from [Link]
  8. HRfeed. (2020). A dolgozOk fele biztos benne, hogy nem lesznek elbocsatasok a munkahelyén. Retrieved from [Link]
  9. Hyams, K. C., Murphy, F. M., & Wessely, S. (2002). Responding to chemical, biological, or nuclear terrorism: the indirect and long-term health effects may present the greatest challenge. Journal of health politics, policy and law, 27(2), 273-292. [Google Scholar] [CrossRef]
  10. Ipsos.hu. (2020). Komolyan veszik a koronavírus kockázatait, és óvatosak a magyarok. Retrieved from [Link]
  11. Joint European Roadmap towards lifting COVID-19 containment measures (2020/C 126/01). Retrieved from [Link]
  12. Joint European Roadmap towards lifting COVID-19 containment measures. (2020). Retrieved from [Link]
  13. Kissler, S. M., Tedijanto, C., Goldstein, E., Grad, Y. H., & Lipsitch, M. (2020). Projecting the transmission dynamics of SARS-CoV-2 through the postpandemic period. Science, 368(6493), 860-868. [Google Scholar] [CrossRef]
  14. McKibbin, W., & Fernando, R. (2020). The Global Macroeconomic Impacts of COVID-19: Seven Scenarios. Electronic Journal, 1–43. [Google Scholar] [CrossRef]
  15. Michie, J. (2020). The covid-19 crisis and the future of the economy and economics. International Review of Applied Economics, 34(3), 301-303. [Google Scholar] [CrossRef]
  16. Pike, J., Bogich, T., Elwood, S., Finnoff, D. C., & Daszak, P. (2014). Economic optimization of a global strategy to address the pandemic threat. Proceedings of the National Academy of Sciences, 111(52), 18519-18523. [Google Scholar] [CrossRef]
  17. Qiu, W., Chu, C., Mao, A., & Wu, J. (2018). The impacts on health, society, and economy of SARS and H7N9 outbreaks in China: a case comparison study. Journal of environmental and public health, 2018. [Google Scholar] [CrossRef]
  18. Updated rapid risk assessment from ECDC on coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic: increased transmission in the EU/EEA and the UK. (2020). Eurosurveillance, 25(12), 1–21. [CrossRef]