Управління IT-компетенціями: поширення принципів корпоративної соціальної відповідальності

Автори:
Нада Соуді1
1. Бізнес-школа ISCAE (Марокко)
Сторінки:
192 - 199
Мова оригіналу:
Англійська
Цитувати як:
Soudi, N. (2020). IT Knowledge Management: Extending Principals of CSR. Marketing and Management of Innovations, 1, 192-199. http://doi.org/10.21272/mmi.2020.1-15


Анотація

Метою статті є аналіз корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) як невід’ємної складової забезпечення сталого розвитку. Автором зазначено, що КСВ передбачає врахування соціальних та екологічних питань при формуванні стратегії розвитку компаній та побудови системи комунікації зі стейкхолдерами. Систематизація літературних джерел з окресленої тематики дозволила виявити схожість у підходах до визначеннях сутності КСВ. У статті проаналізовано компанії відповідно до рівня сприйняття та впровадження принципів КСВ, що дозволило обґрунтувати наявні розриви у сприйнятті КСВ. Автором виділено наявність десятирічного розриву та визначено, що на перших етапах розвитку теорії корпоративного управління, КСВ розглядалась як добровільний інструмент корпоративного управління. У статті висунуто наступні гіпотези: рівень сприйняття  КСВ однаковий серед підприємств у країнах, що розвиваються; за умови виявлення розривів, період їх тривалості для компаній різних секторів економіки – різний. Детерміновану вибірку сформовано на основі результатів опитування працівників 80 компаній щодо їх рівня поінформованості про цілі та принципи КСВ, мотивації її впровадження, а також бар’єрі’в та переваг КСВ. Враховуючи отримані результати, сформовано перевернутий трикутник знань, характерний підприємствам Марокко. Визначено, що працівники малих та середніх підприємств (питома вага яких складає – 95% у марокканській економіці) сприймають КСВ як таку, що існувала у 70-х роках ХХ ст. У свою чергу, працівники великих компаній та корпорацій (питома вага яких складає – 5%) КСВ сприймається як імператив забезпечення конкурентоздатності на міжнародному ринку. При цьому встановлено, що малі та середні підприємства, а також великі компанії по-різному сприймають КСВ, однак, мають аналогічне сприйняття КСВ у випадку зростання бізнесу або виходу на міжнародний ринок. У статті доведено, що впровадження системи підвищення кваліфікації в компаніях з використанням інформаційних технологій забезпечить підвищення рівня поінформованості про принципи та цілі КСВ, що тим самим сформує передумови для поширення КСВ серед компаній. Отримані результати дослідження можуть бути використані менеджментом компаній при формуванні стратегій виходу на міжнародний ринок. 


Ключові слова
корпоративна соціальна відповідальність, країни, що розвиваються, еволюція корпоративної соціальної відповідальності, управління IT знаннями.


Посилання
  1. Berle, A. A., & Means, G. G. C. (1991). The modern corporation and private property. Transaction publishers. [Google Scholar]
  2. Bowen, H. R. (1953). Social Responsibilities of the Businessman. Edition: JSTOR.
  3. Doh, J. P. & Guay, T. R. (2006). Corporate social responsibility, public policy and NGO activism in Europe and the United States: An institutional-stakeholder perspective. Journal of Management studies, 43(1), 47-73. [Google Scholar] [CrossRef]
  4. Freeman, R. E. (1984). Strategic Management: A stakeholders Approach, p46, Boston, MA: Pitman. Lasted edition.
  5. Gond, JP & Igalens, J. (2008). Corporate Social Responsibility, Edition: PUF editions.
  6. Hack, L., Kenyon, A. J., & Wood, E. H. (2014). A critical corporate social responsibility (CSR) timeline: How should it be understood now. International Journal of Management Cases, 16(4), 46-55. [Google Scholar]
  7. Hopkins, M. (2003). The business case for CSR: where are we?. International Journal of Business Performance Management, 5(2-3), 125-140. [Google Scholar] [CrossRef]
  8. Horrigan, B. & Macquarie J. B. (2007). Century Corporate Social Responsibility. Heinonline.
  9. Johnson, H. (1971). Business in a contemporary society: Framework and issues. Wadsworth Pub. Co.
  10. Kolandarag, S. E., & Amirkhani, A. (2016). Evaluating the Effect of Corporate Social Responsibility on Social Security Organization Pensioners Satisfaction. International Journal of Humanities and Cultural Studies (IJHCS) ISSN 2356-5926, 3(2), 2040-2059. [Google Scholar]
  11. Malki, T. (2014). Corporate social responsibility: the case of Morocco, Edition Africa East.
  12. Orlitzky, M., Siegel, D. S., & Waldman, D. A. (2011). Strategic corporate social responsibility and environmental sustainability. Business & society. [CrossRef]
  13. Perkins, D. H., Radelet, S., & Lindauer, D. L. (2008). Economie de développement. De Boeck Superieur.
  14. Perrini, F. (2006). SMEs and CSR theory: Evidence and implications from an Italian perspective. Journal of business ethics, 67(3), 305-316. [Google Scholar] [CrossRef]
  15. Rahman, S. (2011). Evaluation of definitions: ten dimensions of corporate social responsibility. World review of Business Research, 1(1), 166-176. [Google Scholar]
  16. Stigler, G. J., & Friedland, C. (1983). The literature of economics: The case of Berle and Means. The journal of law and economics, 26(2), 237-268. [Google Scholar]
  17. Turcotte, M. F. & Salmon, A. (2005) The social and environmental responsibility of the company. Edition: Quebec University Press.
  18. Tuzzolino, F. & Armandi, B. R. (1981). A need-hierarchy framework for assessing corporate social responsibility. Academy of management review, 6(1), 21-28. [Google Scholar] [CrossRef]
  19. Walton, C. C. (1967). Corporate Social Responsibility. Wadsworth, Belmont.
  20. Williamson, D., Lynch-Wood, G., & Ramsay, J. (2006). Drivers of environmental behaviour in manufacturing SMEs and the implications for CSR. Journal of Business Ethics, 67(3), 317-330. [Google Scholar] [CrossRef]