Бренд універсиету як ключовий фактор працевлаштування випускників

Автори:
Мігуел Бланко1, Лідія Барес1, Оксана Гриневич1
1. Кадізький університет (Іспанія)
Сторінки:
193 - 208
Мова оригіналу:
Англійська
Цитувати як:
Blanco, M., Bares, L., Hrynevych, O. (2019). University Brand as a Key Factor of Graduates Employment. Marketing and Management of Innovations, 3, 193-208. http://doi.org/10.21272/mmi.2019.3-15


Анотація

Метою даної статті є порівняння європейських університетів за ступенем успішності працевлаштування їх випускників. Дослідження здійснено з використанням методу – аналіз середовища функціонування (АСФ). Авторами зазначено, що даний підхід дозволив визначити відносну ефективність різних організаційних підрозділів на основі аналізу інформації про багатоканальні входи та виходи всіх видів ресурсів. Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки з 1026 підрозділів відповідальних за прийняття рішень (ППР) у європейських університетах. Проведений аналіз дозволив проаранжувати досліджувані університети в залежності від успішності працевлаштування їх випускників.  На основі отриманих емпіричних результатів дослідження виокремлено 13 університетів, які за шкалою мають 100 балів. До даної категорії увійшли університети з таких країн як: Франція (École polytechnique and École des Ponts ParisTech), Італія (Politecnico di Torino), Португалія (Universidade Nova de Lisboa), Іспанія (University of Navarra and University Carlos III of Madrid), Швеція  (Chalmers University of Technology), Швейцарії (University of St. Gallen) та Великобританія (University of Cambridge and University of Oxford).  У свою чергу, в інтервалі 99-90 балів знаходяться 5 університетів; між 89-80 – 7 університетів; в інтервалі 69-60 – 13; в межах 59-50 – 19; 49-40 – 20; 39-30 – 13; 29-20 – 19. Авторами зазначено, що університети, яким необхідно підвищити рівень працевлаштування своїх випускників більше ніж на 74%, в основному, знаходяться у Великобританії та Швеції. При цьому університети Австрії, Бельгії, Данії, Німеччини та Нідерландів також повинні посилити заходи по підвищенню ефективності працевлаштування своїх випускників. У статті визначено, що одним із ключових факторів, шо впливає на рівень працевлаштування випускників є бренд університету. Таким чином, на основі отриманих результатів встановлено, що рівень працевлаштування випускників університетів, що формують історію свого бренду є вищим порівняно з іншими університетами, які не займаються питаннями промоції власного бренду.


Ключові слова
аналіз середовища функціонування, ефективність, трудова зайнятість, вища освіта, продуктивність


Посилання
  1. Avkiran, N. K. (2001). Investigating technical and scale efficiencies of Australian universities through data envelopment analysis. Socio-Economic Planning Sciences, 35(1), 57-80.
  2. Bartual, A. M. and Garrido, R. S. (2011). Analisis de la eficiencia y liderazgo de los puertos espanoles por areas geograficas. Revista de estudios regionales, (91), 161-184.
  3. Becker, G. S. (1994). Human capital revisited. In Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis with Special Reference to Education (3rd Edition) (pp. 15-28). The university of Chicago press.
  4. Belmonte, L.J. and Plaza, J.A. (2008). Analisis de la eficiencia en las cooperativas de credito en Espana. Una propuesta metodológica basada en el analisis envolvente de datos (DEA). Revista CIRIEC, 63, 113-133.
  5. Bessent, A. M. and Bessent, E. W. (1980). Determining the comparative efficiency of schools through data envelopment analysis. Educational Administration Quarterly, 16(2), 57-75.
  6. Camilli, G., Vargas, S., Ryan, S. and Barnett, W. S. (2010). Meta-analysis of the effects of early education interventions on cognitive and social development. Teachers College Record, 112(3), 579‑620.
  7. Charnes, A., Cooper, W. W. and Rhodes, E. (1978). Measuring the efficiency of decision making units. European journal of operational research, 2(6), 429-444.
  8. Correas, A. G. and Jorge, M. L. (2010). Analisis de diferentes medidas de la eficiencia investigadora y factores explicativos en las universidades públicas espanolas. Investigaciones de Economía de la Educación, 5, 703-732.
  9. Chu Ng, Y. and Li, S. K. (2000). Measuring the research performance of Chinese higher education institutions: an application of data envelopment analysis. Education Economics, 8(2), 139-156.
  10. Emrouznejad, A. and Yang, G. L. (2018). A survey and analysis of the first 40 years of scholarly literature in DEA: 1978–2016. Socio-Economic Planning Sciences, 61, 4-8.
  11. Esping-Andersen, G., & Regini, M. (Eds.). (2000). Why deregulate labour markets?. OUP Oxford.
  12. Heath, A. F., Rothon, C. and Kilpi, E. (2008). The second generation in Western Europe: Education, unemployment, and occupational attainment. Annu. Rev. Sociol, 34, 211-235.
  13. Johnes, J. (2006). Data envelopment analysis and its application to the measurement of efficiency in higher education. Economics of Education Review, 25(3), 273-288.
  14. Koksal, G. and Nalçaci, B. (2006). The relative efficiency of departments at a Turkish engineering college: A data envelopment analysis. Higher Education, 51(2), 173-189.
  15. Lee, B. L. and Worthington, A. C. (2016). A network DEA quantity and quality-orientated production model: An application to Australian university research services. Omega, 60, 26-33.
  16. Leitner, K. H., Prikoszovits, J., Schaffhauser-Linzatti, M., Stowasser, R. and Wagner, K. (2007). The impact of size and specialisation on universities’ department performance: A DEA analysis applied to Austrian universities. Higher Education, 53(4), 517-538.
  17. Marti, M. L., Puertas, R., & Calafat, C. (2014). Calidad y eficiencia de las Universidades Públicas Espanolas. Revista de estudios regionales, 99, 135-154.
  18. Martín R. (2007). La eficiencia productiva en el ambito universitario: aspectos claves para su evaluación. Estudios de Economía aplicada, 25(3), 791-811.
  19. Nickell, S. (1997). Unemployment and labor market rigidities: Europe versus North America. Journal of Economic perspectives, 11(3), 55-74.
  20. Nunez, I. and Livanos, I. (2010). Higher education and unemployment in Europe: an analysis of the academic subject and national effects. Higher Education, 59(4), 475-487.
  21. Pastor, J. M. (1995). Eficiencia, cambio productivo y cambio tecnico en los bancos y cajas de ahorro espanolas: Un analisis de frontera no parametrico. Valencia, Institut Valencià d'Investigacions Economiques.
  22. Ruggiero, J. and Vitaliano, D. F. (1999). Assessing the efficiency of public schools using data envelopment analysis and frontier regression. Contemporary Economic Policy, 17(3), 321-331.
  23. Sagarra, M., Mar-Molinero, C. and Agasisti, T. (2017). Exploring the efficiency of Mexican universities: Integrating data envelopment analysis and multidimensional scaling. Omega, 67, 123-133.
  24. Sarrico, C. S., Hogan, S. M., Dyson, R. G. and Athanassopoulos, A. D. (1997). Data envelopment analysis and university selection. Journal of the operational research society, 48(12), 1163-1177.
  25. Taylor, B. and Harris, G. (2004). Relative efficiency among South African universities: A data envelopment analysis. Higher Education, 47(1), 73-89.
  26. Warning, S. (2004). Performance differences in German higher education: Empirical analysis of strategic groups. Review of Industrial Organization, 24(4), 393-408.