Інновації в управлінні податковими розривами в економіці: зовнішньоекономічна складова

Автори:
І. В.Тютюник1, І. М. Кобушко1, О. Іваній2,3, А. Флаумер4
1. Сумський державний університет (Україна)
2. CAE Електронік Ltd (Німеччина)
3. Інститут бухгалтерів з менеджменту (США)
4. Колпінг Академія (Німеччина)
Сторінки:
112 - 125
Мова оригіналу:
Англійська
Цитувати як:
Tiutiunyk, I., Kobushko, I., Ivaniy, O., & Flaumer, A. (2019). Innovations in the Management of Tax Gaps in the Economy: Foreign Economic Component. Marketing and Management of Innovations, 3, 112-125. http://doi.org/10.21272/mmi.2019.3-09


Анотація

Сучасні світові трансформаційні перетворення відбуваються під впливом екзогенних та ендогенних факторів, які з одного боку виступають стимуляторами даних процесів, а з іншого – поглиблюють дисбаланси в країні. Одним із найбільш впливових факторів для країн з низьким та середнім рівнем розвитку є тінізація економіки. Саме нелегальні фінансові операції стримують інвестиційний та інноваційний розвиток країни, знижують темпи її соціально-економічного розвитку. Побудова ефективної політики нейтралізації та мінімізації впливу даних факторів можлива лише за умови ґрунтовного дослідження всіх каналів приховування доходів та визначення обсягу кожного з них. Зважаючи на низьку ефективність традиційних підходів до управління тінізацією економіки застосування інноваційних методів оцінки, що базуються на визначенні обсягу податкових розривів в економіці може слугувати запорукою підвищення ефективності існуючого інструментарію державного управління в даному напрямі. Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії щодо оцінки обсягу податкових розривів в економіці в контексті зовнішньоекономічної діяльності країни, як одного із інструментів мінімізації податкових зобов’язань. Систематизація наукових напрацювань з зазначеної проблематики засвідчила, що серед науковців не існує одностайності щодо визначення ролі податкових розривів в економіці та їх взаємозв’язку з зовнішньоекономічною діяльністю країни, що значно актуалізує необхідність подальших емпіричних досліджень у даному напрямку, спрямованих та визначення обсягу податкових розривів в розрізі експортно-імпортної діяльності та їх впливу на показники економічного розвитку країни. Дослідження здійснено на основі використання модифікованої формули Грубеля-Ллойда (що дозволяє визначити індекс асинхронності експортно-імпортної діяльності в ретроспективній динаміці) та показників рівня асинхронності експортної та імпортної діяльності в розрізі країн-партнерів. Об'єктом дослідження є країни, що характеризуються найвищим (Грузія), середнім (Туреччина, Кіпр, Соломонові острови) та найнижчим (Японія, Австрія, США) рівнями тінізації економіки, що дозволяє більш ґрунтовно та об’єктивно прийняти рішення щодо впливу асинхронності експортно-імпортної діяльності на обсяг податкових розривів в економіці, та його залежність від рівня тінізації в країні за 2013-2017 рр. У роботі представлені результати емпіричного аналізу обсягу податкового розриву за зовнішньоекономічною діяльністю на прикладі України та її торгівельних партнерів, який показав, що найвищий індекс асинхронності мають країни з середнім рівнем тінізації – Кіпр, Соломонові острови, найнижчий – за участі країн з низьким рівнем тінізації. В той же час, визначено, що один із найвищих індексів асинхронності спостерігається за участі країн-офшорів. Дослідження емпірично підтверджує і теоретично доводить, що зовнішньоекономічна складова займає вагому роль в процесах економічного розвитку країни, а обсяги прихованих податкових платежів, за рахунок даних операцій, займають близько 1% ВВП країни. Результати досліджень можуть бути корисним для відповідних органів виконавчої влади при розробці заходів щодо запобігання тінізації доходів в розрізі експортно-імпортних операцій.


Ключові слова
асинхронність зовнішньоекономічної діяльності, експортні операції, інновацій підходи до детінізації економіки, операції з імпорту, податкових розрив, тінізація економіки


Посилання
  1. Bekoe, W., Danquah, M., Senahey, S.K. (2016). Tax reform and revenue mobilisation in Ghana. Journal of Economics Studies, 43(4), 522- 534.
  2. Bilan Y., Vasylieva T., Lyeonov S., & Tiutiunyk I. (2019). Shadow Economy and its Impact on Demand at the Investment Market of the Country. Entrepreneurial Business and Economics Review, Vol. 7, No. 2, 27-43.
  3. Dakhno, I. I., Albishchenko, N.V., & Kovalenko, S.V. ta in. (2007). Upravlinnia zovnishnoekonomichnoiu diialnistiu. K Kyiv.: Tsentr uchbovoi literatury
  4. De Boyrie, M., Pak, S., Zdanowicz, J. (2005). Estimating the Magnitude of Capital Flight due to Abnormal Pricing in International Trade: The Russia-USA Case, 29 Accounting Forum, 1-22.
  5. Ebeke, C., Mansour, M., Rota-Graziosi, G. (2016). The Power to Tax in Sub-Saharan Africa: LTUs, VATs, and SARAs. Working Papers, FERDI. P. 254
  6. Fuest, C., Riedel, N. (2010). Tax Evasion and Tax Avoidance in Developing Countries: The Role of International Profit Shifting. Working Papers 1012, Oxford University Centre for Business Taxation.
  7. Grubel, H.G., Lloyd, P.J. (1975). Intra-industry Trade. The Theory and Measurement of International Trade in Differentiated Products. The MacMillan Press Ltd., London.
  8. Harremi, M. (2014). A Simple Analysis of the Tax Gap Balkan Region. Mediterranean Journal of Social Sciences, Vol. 5, No. 19, P. 365.
  9. Illicit Financial Flows Reports (IFFR). Global Financial Integrity official web-site. Retrieved from http://www.gfintegrity.org/reports/
  10. Ipatov, B. G., McClelland, B., & Cavico F. J. (2018). An Analysis of the Relationship between Regulatory Control and Corruption based on Product and Market Regulation and Corruption Perceptions Indices. Business Ethics and Leadership, 2(3), 6-20.
  11. Khwaja, M. S., Iyer, I. (2014). Revenue Potential, Tax Space, and Tax Gap. A Comparative Analysis. Policy Research Working Paper. The World Bank. 41 p.
  12. Kostyuchenko, N., Starinskyi, М., Tiutiunyk, І. & Kobushko, I. (2018). Methodical Approach to the Assessment of Risks Connected With the Legalization of the Proceeds of Crime. Montenegrin Journal of Economics. Vol. 14, No. 4, 23-43.
  13. Krumplyte, J. (2008). Šešelines ekonomikos samprata ir priežasčių analize. Ekonomika ir vadyba: aktualijos ir perspektyvos, 4(13), 238-250.
  14. McManus, J., Warren, N. (2006). The Case for Measuring Tax Gap. Journal of Tax Research. Retrieved from http://www.austlii.edu.au/au/journals/ eJTR/2006/3.html.
  15. Mitchell, D. (2007). The Tax Gap Mirage. Tax & Budget Bulletin, Vol. 44. Retrieved from http://www.cato.org/sites/cato.org/files/pubs/pdf/tbb_0306_44.pdf
  16. Murphy, R. (2014). The Tax Gap. Tax Evasion in 2014 - and what can be done about it. London: Public and Commercial Services Union.
  17. Pak, S., Stelios, Z., Zdanowicz, J. (2003). Detecting Abnormal Pricing in International Trade: The Greece-USA Case, Interfaces, 33(2), 54-64.
  18. Report on money laundering methods typology in 2002-2003 (2003). Development group on financial means to combat money laundering. Retrieved from http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=36191
  19. Schneider, F. (2015). Size and Development of the Shadow Economy of 31 European and 5 other OECD countries from 2003 to 2015: Different Developments. Retrieved from http://www.econ.jku.at/members/ Schneider/files/publications/2015/ShadEcEurope31.pdf
  20. Schneider, F., Enste, D. (2002) The Shadow Economy: Theoretical Approaches, Empirical Studies, and Political Implications. Cambridge (UK): Cambridge University Press
  21. Teobaldelli, D. and Schneider, F. (2013). The influence of direct democracy on the shadow economy. Public Choice. 157 (3), 543-567.
  22. Toder, E.J. (2007). What Is the Tax Gap?. Tax Notes. Retrieved from http://www.urban.org/UploadedPDF/ 1001112_tax_gap.pdf
  23. Vdovychenko., A. M., Zubrytskyi, A. I., & Serebrianskyi, D. M. (2013). Tin’ova mizhnarodna torhivlia: makroekonomichna teoriia ta fiskalni naslidky dlia Ukrainy. Kyiv: Alerta.
  24. World Data Bank (2018) Retrieved from http://databank.worldbank.org/data/home.aspx
  25. Zdanowicz, J. S. (2009). Trade-based money laundering and terrorist financing. Review of law & economics, 5(2), 855-878.