Рівень життя населення країн ЄС: вплив освіти та інновацій

Автори:
A. Мігала-Вархол1, М. Пастернак-Маличка1
1. Ржешовський технологічний університет (Польща)
Сторінки:
307 - 315
Мова оригіналу:
Англійська
Цитувати як:
Migala-Warchol, A., & Pasternak-Malicka, M. (2018). Living Standards of EU Countries' Residents: Impact of Education and Innovation. Marketing and Management of Innovations, 4, 307-315. http://doi.org/10.21272/mmi.2018.4-26


Анотація

Стаття присвячена аналізу впливу рівня освіти та інновацій на синтетичний індикатор рівня життя населення країн Європейського Союзу на основі емпіричної моделі, в якій синтетичний індикатор виступає залежною змінною. У ході дослідження було використано методи описової статистики, зокрема метод лінійної регресії. З метою виявлення взаємозв’язку між кількісними змінними – синтетичний індикатор та детермінантами якості життя населення – авторами розраховано коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона. У роботі автори досліджують тенденцій розвитку системи освіти та інновацій у країнах Європейського Союзу, а також виокремлюють основні аспекти теоретичної концепції якості та рівня життя населення. Автори наголошують про необхідність пошуку та розробки нового індексу оцінки рівня життя суспільств, що також підкреслюється міжнародними організаціями та науковою спільнотою. У статті було модифіковано індекс суспільного розвитку (Human Development Index) за рахунок включення додаткових параметрів. На основі даних Євростату за 2006-2016 рр. було оцінено вплив вищої освіти на рівень життя населення Європейського співтовариства. При цьому якість життя розраховується на основі п'яти детермінант: економіка та фінанси, наука і технологія, охорона здоров'я, освіта та умови життя. Окрім цього у роботі обґрунтовано необхідність врахування рівня розвитку наука і техніки при оцінці рівня життя суспільства. Проведене дослідження дозволило визначити зв'язок між синтетичним індикатором та визначеними детермінантами, що характеризують рівень життя. Так, збільшення на один пункт рівня розвитку науки і техніки призведе до підвищення синтетичного показника соціально-економічного розвитку на 0,39. Підвищення рівня освіти на один пункт призведе до збільшенні синтетичного показника соціально-економічного розвитку на 0,43. Емпіричні результати лінійної регресії підтвердили позитивний вплив освіти та інновацій на рівень якості життя суспільства в Європейському співтоваристві.


Ключові слова
якість життя, детермінанти, рівень життя, освіта, особисті фінанси, синтетичний індекс.


Посилання
  1. Allardt E., (1993). Having, Loving, Being: An Alternative to the Swedish Model of Welfare Research [w:] M. Nussbaum, A. Sen (red.), The Quality of Life, Oxford, Clarendon Press.
  2. Ballas D., Lupton R., Kavroudakis D., Hennig B. (2012). Mind the gap. Education inequality across EU regions. European Union, NESSE, http://www.nesse.fr/nesse/activities/reports/activities/reports/mind-the-gap-1
  3. Davenport Th.O. (1999). Human Capital What It Is and Why People Invest It, Jossey-Bass Publishers, San Francisco, s.186.
  4. Dewey, J. (1944).Democracy and Education. The Free Press. pp. 1–4.
  5. Diener E., Biswas-Diener R. (2002). Will Money Increase Subjective Well-Being?[w:] A.C. Michalos (red.), Social Indicators Research: An International and Interdisciplinary Journal for Quality-of-Life Measurement, Springer.
  6. Etymology Dictionary, Etymonline.com. https://www.etymonline.com/word/educate
  7. Europen Comision, (2018). Education and Training Monitor, The Monitor is the European Commission's flagship annual publication on education and training in the EU, http://ec.europa.eu/education/policy/strategic-framework/et-monitor_pl;European Semester: Thematic factsheet – Active labour market policies (2017).https://ec.europa.eu/info/strategy/european-semester/ thematic-factsheets/labour-markets-and-skills_en 
  8. Fahey T., Nolan B., Whelan C. (2003). Monitoring quality of life in Europe, European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions, Office for Official Publications of the European Communities, Luxembourg
  9. Frei B.S., Stutzer A. (2002). Happiness and Economics, Princeton University Press.
  10. Griffin J. (1986). Well-Being, Oxford University Press, Oxford.
  11. Haller M., Hadler M. (2006). How Social Relations and Structures can Produce Happiness and Unhappiness: An International Comparative Analysis[w:] Michalos A.C. (red.), Social Indicators Research: An International and Interdisciplinary Journal for Quality-of-Life Measurement, Springer 2006.
  12. HanushekE. A. (2005). Economic outcomes and school quality. International Institute for Educational Planning. Retrieved, 21 October 2011.
  13. Helliwell, J. F. (2008). Life Satisfaction and Quality of Development, working paper 14507, National Bureau of Economic Research, Cambridge, pp. 166.
  14. Ionescu D. D., Cuza A. I., Ionescu A. M., Cuza A. I., Jaba E. (2013).The Investments in Education and Quality of Life, Journal of Knowledge Management, Economics and Information Technology, Special Issue
  15. Khan, H., Williams, J. B. (2006). Poverty Alleviation through Access to Education: Can E-Learning Deliver?, Working Paper No. 002/2006, July, pp.2. 
  16. Mackenbach, J. P., Health Inequalities: Europe in Profile, UK Presidency of the EU, February 2006 
  17. May S.; Aikman, S. (2003).Indigenous Education: Addressing Current Issues and Developments. Comparative Education. 39(2), pp. 139–45;
  18. Oreopoulos, P. (2007). Do dropouts drop out too soon? Wealth, health and happiness from compulsory schooling, Journal of Public Economics, vol. 91 (11-12), December.
  19. PashlerH., McDonald M., Rohrer D., Bjork R., (2009). Learning Styles: Concepts and Evidence, Psychological Science in the Public Interest. 9(3): pp. 105–19
  20. Penrose E.T. (1997). The Theory of the Growth of the Firm[w:] Resources, Firm and Strategies. A Reader in the Resource-Based Perspective, N.J. Foss, Oxford University Press, Oxford, pp. 30-35.
  21. Pfeifer A. (2007) Good Practices in Basic Education in Latin America, OECD Conference, Istanbul, Turkey
  22. Rogoff B., Callanan M., Gutiérrez K. D., Erickson F., (2016). The Organization of Informal Learning, Review of Research in Education. 40, pp. 356–401.
  23. Schuller, T. (2007), Understanding the social outcomes of learning, Second OECD World Forum on Statistics, Knowledge and Policy, Istanbul, Turkey, June 30, pp.8.
  24. Stiglitz, J. E., Sen, A. K., Fitoussi, J.P. (2009). Report by the Commission on the Measurement of Economic Performance and Social Progress; www.stiglitz-sen-fitoussi.fr, pp.46. 
  25. Stone, A. A., Krueger, A. B., Steptoe, A., Harter, J. (2010). The Socio-Economic Gradient, in Daily Colds and Flu, Headaches, and Pain, JAMA Internal Medicine
  26. Terpstra D., Rozell E. (1993). The Relationship of Staffing Practices to Organizational Level Measures of Performance, “Personnel Psychology”, spring, pp. 27-38.
  27. United Nations (UN) (1954) International definition and measurement of standards and levels of living1954.IV.5. UN, New York
  28. Van Doorslaer, E., Masseria, C. (2004). OECD Health Equity Research Group Members, Income-related inequality in the use of medical care in 21 OECD countries, OECD Health Working Papers No. 14, OECD, Paris.
  29. Werfhors H. van de, Dronkers J., Karsten S., (2016).Educational systems and four central function of education, Research programme funded by NWO Programming Council for Educational Research (PROO) 2011-2015, http://www.hermanvandewerfhorst.socsci.uva.nl/PROOProgrammeDescription.pdf
  30. Winch Ch., Gingell J. (2008). Philosophy of Education: The Key Concepts(2nd edition). London: Routledge, pp. 10–11.
  31. Włodarczyk K. (2015), Quality of urban life in Poland, Journal of International Studies, 8(2), 155-163. DOI: 10.14254/2071-8330.2015/8-2/13